Розробки уроків

Розробка уроку української літератури у 6 класі

Тема: В. Нестайко «Тореадори з Васюківки». Захоплюючий пригодницький сюжет твору

Мета:

·     ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Нестайка; розпочати роботу щодо аналізу  його пригод­ницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви;

·     розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати влас­ну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати естетичні смаки школярів;

·     виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру; інтерес до наслідків власної праці; формувати соціальну,  комунікативну компетентності. 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Нестайка, кінофільм, дидактичний матеріал (тестові завдання,  презентація).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями:

·       Чи траплялися з вами цікаві пригоди? А можна про них написати художній твір?

·       Твори якого жанру художньої літератури вам подобаються? Чим саме?

·       Який твір, на ваш погляд, вважають пригодницьким? Наведіть приклад.

·       А які пригодницькі твори світової літератури ви вже читали? (Твори Д. Дефо, Ж. Верна, Марка Твена та ін.) Чим вони вас вражають, за­хоплюють?

·       А траплялося з вами щось незвичайне?

Перевірка домашнього завдання

Діти зачитують твори–розповіді  про свої  незвичайні пригоди  та  пригоди  друзів.

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (Перегляд відео фрагменту. Знайомство з письменником.)

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.    Життєвий і творчий шлях В. Нестайка (розповідь вчителя)

Народився в 1930 році.

Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише про війну...

Народився в місті Бердичеві Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання. Всево­лод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у про­щальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від'їзду. А був він веселою і товариською лю­диною, знав п'ять мов. Довго сподівався Всеволод Зіновійович, що бать­ко все ще повернеться, тільки недавно перестав чекати...

Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітха­ючи, просив маму: «Ну, то дай хоч води напитися». Рятуючись від голо­домору, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчите­лювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальову­валися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змі­нилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надоку­чило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на од­ному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не під­ставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли

0 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозумі­ти заплаканих облич матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб'ємо, — вигукували хлопча­ки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пе­режити в окупованому фашистами місті!

Мама не встигла евакуюватися, тому що хлопчик знову захворів. Серце її розривалося, бо дочка в цей час була в Москві (вона там вчи­лася в інституті). Цілих два роки про неї нічого не знали. Мама підпіль­но організувала школу, вчила Всеволода і його однолітків. Це був їхній п'ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Письменнику згаду­ється відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він впав, засипаний землею. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви. Вони примушували роби­ти це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фа­шисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею непо­далік рвали в ліщині горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо в скроню і націлився на Всеволода, але потім розглядів. Що це були діти...

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і візником, і репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зі­знання маленьких читачів, що вони беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Однак перш ніж стати дитячим письменником, закінчив філологіч­ний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Потім працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», у видав­ництві «Молодь», де й було надруковано його першу книжку «Шурка і Шурко». Почин був добрий — слідом посипалися одна за однією по­вісті, оповідання для дітей: «В країні сонячних зайчиків», «Пригоди Робінзона Крузо», «Незнайомець з тринадцятої квар­тири», «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди близнят-козенят», «То­реадори з Васюківки», «Пригоди Грицька Половинки», «Незвичай­ні пригоди у лісовій школі», «П'ятірка з хвостиком» та багато інших. У них — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі маленькі герої в різних життєвих ситуаціях, часом і драматичних, і зовсім химерних, сфантазованих. А поряд — добрий, лагідний дух самого автора, що несе в наш непростий світ добро і любов. І це Всеволод Нестайко робить на­стільки щиро й чесно — його твори не залишають байдужим, жодного читача. Саме тому вони перекладені багатьма мовами світу. Популяр­ність письменника поширилася далеко за межі України. За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» він удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран-Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії, фільм за твором «Одиниця з обманом» — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово. Рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури книжку «Тореадори з Васюківки» включено до особливого Почесного списку Г.-Х. Андерсена.

2. Теорія літератури (додаток 1)

2.1. Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який харак­теризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життє­вих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між рома­ном та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка). Розрізняють повісті історичні, науково-фантастичні, соціально-побутові, пригодницькі, біографічні.

Раніше повістями називали й короткі розповідні твори.

2.2. Романтика — незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. Героїка, підне­сеність.

2.3. Пригодницький твір — це твір, в якому зображені непередбачені, не­сподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін.), що тра­пляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов'язані з ризиком.

Саме тому, що дитинство моє перервала війна і довелося зазнати чимало гірких недитячих переживань, рано подорослішати, мені й захотілося писати для дітей — повернутися у дитинство і догратися, досміятися, пофантазувати разом з юними читачами.

В. Нестайко

3. Робота з текстом.

3.1 Словникова робота – значення слова тореадор (додаток 2)

Розділ І. «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич» (уривки з трилогії)

3.2. Вчитель готує до сприйняття змісту твору (робить короткий огляд твору, знайомить з темою, ідеєю, основною думкою).

 Слайди (додаток 3)

3.3. Тема: зображення різноманітних пригод хлопців, які потрапляли у цікаві та захоплюючі ситуації і намагалися довести власну самостій­ність у їх вирішенні.

3.4. Ідея: уславлення дитячої кмітливості, винахідливості, розуміння по­чуття гумору та засудження необдуманих вчинків.

3.5. Основна думка: саме з дитинства формується людське «я», і хоча хлопці бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри.

3.6. Жанр: пригодницький та гумористичний твір.

3.7. Композиція.

Події у цій частині твору відбуваються протягом двох днів.

Експозиція: знайомство з Іваном Ревою та Павлом Завгороднім, ро­динами хлопців та місцевістю, де відбуватимуться події.

Зав'язка: прагнення хлопців повсякчас знаходити якісь пригоди (ви­рити метро під свинарником, виявити власні тореадорські здібності, зро­бити підводного човна, витягти з колодязя щеня).

Кульмінація: ризиковані вчинки, події, які траплялися з хлопцями.

Розв'язка: всі ситуації, до яких потрапляли хлопці, закінчувалися добре.

4.Читання вчителем окремих уривків твору. Постановка завдання: звернути увагу на дії та вчинки хлопців.

Що трапилося далі?

Читання учнями: (вибіркове, в особах)

 5. Музична фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія»     

 6. Обговорення розділу твору за питаннями:

Питання до класу:

• Чому глава твору починається зі знайомства не з хлопцями, а сварнкою діда Варави?

• Чим пояснити благородність ідеї проведення хлопцями метро під свинарником?

• Що цікавого ми дізналися про родину Вані? (Батько грає на скрипці, дід — мисливець, мати — депутат райради, ланкова кукурудзоводів)

• Як бугай Петька налякав дачника?

• Через що хлопці посварилися і навіть побилися?

• Чому хлопці вирішали стати тореадорами? Чим закінчилося їх тре­нування з коровою Контрибуцією?

• Знайдіть у творі портретну характеристику діда Варави. Про що вона свідчить?

(«Обличчя в нього сіре й плямисте, як торішнє листя. Губи тонкі і так стулені, мов у роті вода. Очі без вій, круглі і нерухомі, як у півня. Через оті очі здавалося, ніби дід навіки чимось здивований. Та це тільки здавалося. Вісімдесят третій йому пішов»)

• Як Ваня з Павлом ставляться до навчання? (знайти)

 («І хто вигадав оті екза­мени. Та ще навесні, коли повітря пахне футболом і цурками — палка­ми... Як добре було ще торік у четвертому класі! Ніяких тобі екзаме­нів. Краще було б і не переходити в п'ятий ... Краще двадцять «метро» засипать, ніж один екзамен»)

• Яким чином Ваня хотів зробити підводного човна?

• Що свідчить про реакцію хлопців на скімлення щеняти в колодязі? Як би повели себе ви у такій ситуації?

• Як поставилися хлопці до злочинця, який кинув щеня до колодязя?

• Чим пояснити те, що Ваня з Павлом, отримавши нового друга, за­були про будівництво підводного човна?

 ІІІ. Узагальнення матеріалу

1.Робота в  групах: (додаток 4)

– визначити риси характеру хлопців

 Ява

 Павлуша

 2.Перегляд фрагментів фільму «Тореодори з Васюківки»

 Вчитель. Фільм за твором «Тореадори з Васюківки» одержав Гран - Прі на Міжнародному фестивалі в Австралії.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

 (розділ І «Метро під свинарником. Тореадори з Васюківки. Собакевич»)

1. Розв'язання тестових завдань (комп’ютерний тест) (додаток 5)

Кожний учень відповідає на  3- запитання.

1. Як називав дід Ванька, коли сварився на нього?

а) Волоцюгою; б) авантюристом; в) пройдисвітом.

2. Дід хотів, щоб хлопці:

а) допомогли йому по господарству; б) вилізли з ями; в) вирвали бур'ян за клунею.

3. Хлопці хотіли під свинарником прорити метро, як: а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

4. Свиня, на думку хлопців, важила:

а) п'ять пудів; б) п'ять кілограм; в) майже тонну.

5. На характер льоха Манюня була:

а) спокійною; б) брехливою; в) противною.

6. Які станції метро у Васюківці планувалося провести хлопцями? а) «Подвір'я» і «Городина»; б) «Сонячна» і «Кропив'яна»;

в) «Клуня» і «Крива груша».

7. Для вчительки математики проїзд у метро у Васюківці коштуватиме: а) три копійки; б) п'ять копійок; в) одна копійка.

8. Чому будову метро хлопці вимушені були призупинити?

а) Не вистачало будматеріалів; б) дід побачив і почав сваритися; в) у підземелля потрапила свиня і все зруйнувала.

9. Друга Павла звали Явою, як і острів:

а) у Тихому океані; б) Індійському океані; в) Азовському морі.

10. Батько у Яви:

а) скрипач; б) хокеїст; в) фермер.

11. Явин дід полюбляє:

а) полювати; б) рибалити; в) доглядати за худобою.

12. На честь діда було названо:

а) шлях до Києва; б) польове озеро; в) метро, що хотіли прокласти хлопці.

13. Мати у Яви:

а) бригадир на заводі будматеріалів; б) ланкова кукурудзоводів; в) депутат облради.

14. Який фразеологізм має місце у цій частині твору?

а) Тільки п'ятами залопотів; б) на ловця і звір біжить; в) з голови до п'ят.

15. Характер у Яви наче:

а) ґрунтовий шлях; б) міцна скеля; в) сталь.

16. Ява кінофільм «Тореадор» назвав:

а) дуже гарним; б) закордонним; в) класним.

17. Тореадори, на думку Яви, — це:

а) люди, що ризикують своїм життям;

б) найсміливіші герої і ловкачі; в) гумористи і циркачі.

18. Іван Ревень і Павло Завгородній мріяли, щоб про них:

а) написали в газеті; б) транслювали по радіо і по телевізору;

в) знав увесь світ.

19. Яке лихо вчинив бугай Петька?

а) Загнав дачника на телеграфний стовп;

б) розбив сусідську горожу; в) зіпсував комбайн Миколи.

20. Через що Іван і Павло посварилися, а потім побилися?

а) Кандидатуру на бій з коровою; б) суперечку — хто сильніший;

в) бажання покататися на Миколиному комбайні.

21. На килимку у Павла було вишито:

а) чудове квіткове поле; б) троє цуценят; в) Діда Мороза.

22. До тореадорського реманенту належали:

а) капелюшок і килимок; б) відро і материна хустка; в) простирадло і міцна мотузка.

23. Яку пісню наспівували хлопці, будучи у повній бойовій готовності? а) Арію Хосе з опери Бізе «Кармен»; б) гімн П. Чубинського;

в) «Єднайтесь, брати українці...»

24. Коли Контрибуція бурно зреагувала на хлопчачі старання? а) Кому її почали кусати мухи; б) вона захотіла пити; в) один із хлопців ударив її по губі.

V. Підсумок уроку.

Прийом «мікрофон»

Що вам найбільше сподобалось на уроці? Як ви оцінюєте поведінку героїв?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VIII. Домашнє завдання:

Дослідницька робота: дізнатися у батьків про їх дитинство і ті пригоди, які з ними траплялися (розповідь-конкурс).

Підготувати переказ розділів ІІ,ІІІ.

Урок світової літератури – 7 клас

Тема: Редьярд Кіплінг(1865-1936).Поезія «Якщо…». Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов  обставин залишатися Людиною.

Мета: повторити відомості про англійського письменника Редьярда Кіплінга, що таке анафора; розвивати вміння аналізувати поетичний твір; спираючись на зміст вірша, вміти пояснювати, що людиною  має право зватися лише той, хто у будь-яких ситуаціях прагне  і вміє залишатися самим собою; дати визначення поняття анафора, повторити поняття антитеза; продовжити роботу над виразним читанням учнів; виховувати культуру відповіді.

Обладнання:  портрет Кіплінга, ілюстрації до творів письменника, роздавальний  матеріал.

Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

1.    Робота з розв'язування кросворда.

Вчитель: діти, я хочу, щоб ви згадали одну чудову казку, яку ми читали й обговорювали у 5 класі. Я пропоную вам кросворд про героїв цієї казки(додаток1)

Отже, ви кросворд розгадали і, мабуть, звернули на ключове слово в ньому. Яке ж воно?

Відповіді учнів: Ключове слово КІПЛІНГ.

Вчитель: так, дійсно , мова на сьогоднішньому уроці піде про Джозефа Редьярда Кіплінга – англійського письменника,тому запишіть тему уроку. Оскільки ми з'ясували, що  із творчістю Кіплінга вже знайомилися, давайте заповнимо таблицю «ЗХН» :

              І колонка – «З» - що ви знаєте, що вам відомо з теми на сьогодні( відомості з біографії письменника, казку «Мауглі»)

              ІІ колонка – «Х» - про  що ми хочемо дізнатись на сьогоднішньому уроці або що ми хочемо робити сьогодні на уроці( читати, аналізувати, дізнаватись  нове, розвивати мовлення, повторювати, думати, співпрацювати, робити висновки, удосконалювати навички роботи з підручником, працювати з тестом тощо)

         ІІІ колонка – «Н» (заповнюється в кінці уроку, під час підведення підсумків уроку) – навчилися на уроці: аналізувати поезію, робити висновки, знаходити в тексті анафору, художні засоби тощо.

ІІІ. Основний зміст уроку. Формування нових знань, умінь та навичок.

Вчитель: Отже, мету і завдання нашого уроку ми визначили. Ви з'ясували, що з творчістю Кіплінга вже знайомі, тому давайте пригадаємо біографію письменника.

1.    Робота з підручником. Ознайомлення зі статтею про Кіплінга.

2.    Інтерактивна вправа «Ключове слово»( вчитель називає ключове слово з біографії письменника, учні пояснюють.)

3.    Бесіда:

-        Що нового дізналися про Кіплінга? ( те, що  він був лауреатом Нобелівської премії)

4.    Повідомлення учня про Нобелівську премію.

Вчитель: Отже, з повідомлення ми зрозуміли , що цієї премії достойні люди найдостойніші. Давайте зробимо невеликий підсумок – складемо «асоціативний ряд» - «КІПЛІНГ», беручи до уваги всю ту інформацію, яку отримали про письменника.

5.    Складання «асоціативного ряду»

К – кмітливий(спостерігав за природою)

І – інтелігент (людина з високим рівнем розвитку, яка займається розумовою

                       працею)

П – поет, письменник

Л – лауреат

І – ініціативний

Н – невтомний, незалежний

Г – громадянин, гуманіст

Вчитель: діти, як ви думаєте, навіщо ми звернулися на початку уроку до казки «Мауглі»? Що було головним для Мауглі та для інших героїв казки?

Відповіді учнів: не поступатися принципами, не кидати друзів у небезпеці, не поступатися переконаннями, цінувати дружбу, відданість тощо.

Вчитель: Справді. Мешканці джунглів постають перед нами кращими, ніж мешканці селища. Значить, право носити високе ім'я Людини з великої букви  визначає не просто приналежність до певної біологічної категорії, а щось інше. Спробуємо обговорити це проблемне питання  за допомогою вірша Р.Кіплінга  «Якщо…»

6.    Словникова робота (знайомство з невідомими словами, що зустрічаються у тексті)

7.    Ознайомлення з текстом поезії «Якщо…» ( вчитель читає вірш)

8.    Робота над текстом – бесіда:

-        Чи сподобався твір?

-        В якій формі написано поезію? ( у формі листа до сина,у формі звертання)

-        А  що ви відчули, коли прослухали цей вірш? ( задумалися)

-        Задумалися над чим? (як потрібно жити – батько повчає сина)

-        На що ви звернули особливу увагу? ( на те, що повторюється слово «коли»)

-        Чи знайомий вам цей художній прийом? (так у 6 класі вивчали поезію Ш. Петефі «Коли ти муж, будь мужнім…»)

-        Пригадайте , як він називається? ( анафора – єдино початок, стилістичний прийом, що полягає у повторенні однакових звуків, складів, слів на початку віршованих рядків чи строф)

-        Які ще художні засоби використані у тексті поезії? ( антитеза)

Вчитель: так, правильно. Ви помітили, що з одного боку протиставляється – «ти» - «мій син», а з іншого боку – «лицедії», «махлярі», «королі»,, «юрба», «брехуни»

9.    Робота в парах. Аналіз тексту

Завдання: перечитати  поезію самостійно .

 Учні І ряду- виписати у зошит дієслова  і визначити роль дієслів у тексті.

Учні ІІ ряду – виписати протиставлення, антоніми, які є в поезії.  Дати відповідь на питання: Чому автор використовує антитезу, протиставлення?

Учні ІІІ ряду – знайти епітети,метафори, порівняння. Звернути увагу на їх кількість.

10. Підведення підсумків роботи  парах.

І – велика кількість дієслів вжито для підсилення авторської ідеї , думки вірша підкреслені чітким ритмом.

ІІ – антитезу використано для співставлення різних життєвих позицій.

ІІІ – епітетів та інших художніх засобів не так і багато, тобто поет називає речі своїми іменами без прикрас.

Вчитель: Як ви думаєте, діти, якими рисами характеру треба володіти, щоб тебе вважали особистістю, Людиною?

Відповіді учнів: сильним, витривалим, чесним, стриманим , з вірою у свої сили, сміливим, вольовим , благородним тощо.

Вчитель: А найголовніше – залишатися самим собою, не таким, як усі( в хорошому  значенні цього слова). І це ідеєю твору Кіплінга «Якщо…»

11.Психологічний тренінг про індивідуальність і неповторність кожної особистості.

Вчитель: Тема та ідея твору англійського письменника дуже співзвучна з поезією українського поета В. Симоненка  «Ти знаєш, що ти – Людина?»

12.Читання вірша В.Симоненка учнем класу.

ІУ. Висновки уроку.

1.    Звернутися до таблиці «ЗХН»(навчилися аналізувати поезію , визначати тему, ідею твору, знаходити анафору, антитезу, художні засоби, робити висновки)

2.    Метод «3:2:1»( аналіз від загального до конкретного)

1)    Назвіть три речі, які вам сподобались на уроці( розгадувати кросворд, складати асоціативний ряд, працювати в парах, працювати з текстом, аналізувати, запитувати, відповідати)

2)    Назвіть дві речі, які ви будете обов'язково використовувати в житті, або на наступних уроках( буду відвертим, чесним, відповідальним, завжди виконувати домашні завдання, допомагати батькам, дружити, бути справжнім другом)

3)    Назвіть одну річ, яку ви будете використовувати , починаючи з цього моменту. ( залишатися самим собою)

У. Оцінювання

УІ. Домашнє завдання

-        Опрацювати матеріал підручника про Кіплінга;( всім)

-        Вивчити напам'ять вірш «Якщо…»(всім)

-        Скласти гроно «ЛЮДИНА» ( за бажанням)

					1.
					2.
			3.
			4.
		5.
6.
				7.

1.    Старий мудрий пітон.

2.    Країна, в якій народився Кіплінг.

3.    Автор книги «Вікі–Тікі Таві»

4.    Мудрий ведмідь, який навчав Мауглі  законів джунглів.

5.    Тварина, яка для спасіння Мауглі відала зграї бика.

6.    Хто наводив страх на жителів джунглів?

7.    Куди прийняли Мауглі?

                            

                                  Нобелівська премія

      Нобелівські премії названі на честь Альфреда Нобеля , винахідника динаміту. Він заповів велику суму грошей на премії людям, діяльність яких спрямована на благо людства.

      На початку ХХ ст. відповідно до заповіту Альфреда Нобеля був заснований Нобелівський фонд. 9 млн. доларів, які він залишив, мали використовуватися на відзначення видатних наукових праць з фізики, хімії, фізіології і медицини, а також літературних творів і діяльності, пов’язані зі зміцненням миру. Перших премій були удостоєні окремі діячі вже в 1901 році.

      Присудження Нобелівської премії з літератури доручено Шведській академії у Стокгольмі.

     Церемонія вручення премій відбувається щорічно 10 грудня – у річницю смерті її засновника. Нагороджений отримує золоту медаль, грошову винагороду і диплом.

     Д.Р.Кіплінг у 42 роки перший з англійців отримав цю всесвітньо відому нагороду (1907). І до сьогодні він залишається наймолодшим Нобелівським лауреатом з літератури.